Якось дивлюсь, а під час мітингу всі починають посміхатися, дивлюсь на свій екранчик, а там позаду моя бабуся (до якої я в гості приїхала) махає всім рукою привіт;)

— Джон! Ви прийшли у мою компанію рік тому звичайним клерком. Але ви наполегливо працювали, стали менеджером. Ще за декілька місяців ви стали вже старшим менеджером, потім директором! І ось вже ви мій партнер! Що ви можете відповісти на такий швидкий ріст?
— Дякую, тато!

Кішка вилізла позаду мене на тумбу і почала ригати під час фінальної співбесіди. Але на роботу мене тоді все ж таки взяли.

Вчора мій жарт на роботі був настільки гарний, що меніі призначили спеціальну зустріч із директором та відділом кадрів.

Рекрутер: буде блок питань, які я буду ставити і я буду записувати відповіді ваших відповідей

🤦

Ще в доковідні часи нас не відпускали працювати на ремоут. Вийшла нова колега і через тиждень питає:

• А чому працювати віддалено не можна, а сидіти в офісі й займатися дурницями — можна? Ось дивлюся на ліда, а він постійно переглядає відео "Як провезти алкоголь у ручній поклажі літака".

Культурний шок на роботі в США

Перший тиждень у американській компанії. Закінчила таску, написала в Slack:
— Готово! Якщо треба щось підправити, кажіть, зроблю швидко.

У відповідь:
— Looks great, no rush, enjoy your day!

Я: 🤨

Наступний день. Колега каже, що бере day off просто так, бо погода гарна.
Я: 😳

Через місяць випадково працюю після 17:30. PM пише:
— Everything okay? Why are you still online?

Я: 😵
Хто ще переживав такий адаптаційний період? 😁

— Чим ви займаєтесь у вільний час?
— Шукаю роботу.
— А ще?
— Переживаю через те, що не можу знайти роботу.

Сейлз офіс, після співбесіди:

• Кандидат не супер, +- норм.
• А він вміє співати в караоке?
• Каже що так!
• Тоді берем.

80% роботи в IT — це не писати код і навіть не тестувати. Це відкривати таску, читати, закривати. Думати. Відкривати знову. Закривати. Іти за кавою. Повторити цикл 5 разів. А потім раптово зрозуміти, що треба робити… але вже кінець робочого дня. 😅