Жінка наполовину висунулась з вікна другого поверху, миє шибки і говорить телефоном так гучно, що всі мимоволі підслуховують:
— Ага, а він сьодні це мені каже: я в магазін, мам, шо купить. А йому кажу, як в том аніктоді: та купи вже квартіру собі і живи отдєльно!
Чоловік у дворі чує це, й так заразно сміється, що усміхаюсь і я.
Сонце грає у вимитих шибках.
Київ. Квітень.
Таки весна
Обговорення (0)