Не знаю, чи справжні то були психологи, але за 15+ років на галері мені дівчата — HR дуже допомагали.

Приходиш бувало до них і кажеш: «Не можу я більше себе примушувати копирсатися у цьому перегної! Краще поставте мене джуном — але на новий проєкт».

І вони відразу ТАК вмовляють, стільки аргументів:
«Ти ж наш найдосвідченіший спеціаліст — ніхто інший той код навіть розібрати б не зміг!»
«Компанія ж тебе так цінує, тобі кожного разу рік почесні грамоти на новий рік дають».
«Клієнт тебе особисто знає — якщо проблеми то тебе першого кличуть, бо знають що ти усе виправиш».
«Ми розуміємо що ти хочеш на новий проєкт — але нові проєкти, які приходять — вони такі прості що там тобі робити нічого».
«Ти перший у черзі на ротацію — як тільки буде гідна тебе вакансія на іншому проєкті — відразу тебе переведемо».

І хоча після цього нічого не міняється — але як це підвищуює самооцінку, коли дівчата тебе так хвалять! Можна тішити себе думками що я не просто так пірнаю у гівно — а роблю роботу, на яку більшість не здатна чи не наважилася би. Такий собі девелопер — рятівник!