Замість перевіреного twillio або AWS SNS, обрав дешевшого смс провайдера, не перевіривши підтримку rate-limit-ів в них. На бекенді поставив лише обмеження 1 смс за 30 сек з 1 номеру без обмежень по країнам.

В результаті отримав спам на нігерійську базу телефонів, яка коштувала рахунком за смс 14 тис. євро за 2 дні.

В мене був, мабуть, самий популярний фейл-баг.

Я джун, початок моєі кар’єри, перша робота, пару тижнів тільки працюю, продуктова компанія. В нас у продукту була адмінка, де одним із функціоналів можливість настроїти розсилку листів на пошту клієнтам про апдейти/новини компанії. Проводжу такий собі смоук-ресёрч, пишу текст листа щось типу «Всім пяні» (дійсно було щось дуже невинне) та картинку шоколадного торту у вигляді г*мна (або навпаки), ставлю у розсилку якусь групу клієнтів та свій імейл. Лист мені прийшов, картинка найз, тест пройден.

Десь через пару годин заглядає до нас СОО і трішки вже втомившимся голосом (до нас він вже накричався у маркетологів та відділі саппорту клієнтів) питає «Хтось може з вас послав на проді лист із г*мном?».

Виявилось, що дамп тестової бази даних колись зробили з проду, і на тестове середовище потрапили імейли справжніх клієнтів, причому які наче не з початку заснування компанії. Добре, що їх було не багато, да і відносини із топ-менеджментом дружні були, проще було пояснити ситуацію. Але все одно девелопери трішки прочуханів получили. А мені подякували за виявлення багу тестових даних) А ще тріал-період закрили на півтора місяця раніше, але дуже сподіваюсь що не за це г*мно.

— А чому ти не назвав сина "Артем"?
— Бо в мене вже є змінна з таким ім’ям 😅

Про баги.

В апці для фуд делівері була дебаг панель, яка дозволяла перемикати серваки з дев — тест і прод. Якийсь новий девопс вирішив, що тест треба розділити на 2 — для автоматизаторів та для мануал. Я вибрав свій звичайний тест і почав там тестувати нову фічу по додаванню нових позиції в меню ресторанів, нових списків ресторанів і додавання власне самих ресторанів.

Як виявилось, замість того, щоб тест 1 був тестовим, девопс невірно наконфігурив тест 1 і під капотом по факту був і тест 1, і продакшн сервер. Ми нічого не підозрювали, бо тестувалось все на адмін панелі, яка відображалась відповідно для тест 1.

Як же здивувались американські замовники, коли вони почали прокидатись, а це за нашим часом була 4 вечора, тобто пів дня висіли наші нові зміни на проді, і їм почали розривати корпоративну пошту, бо ніхто не може зрозуміти, звідки взялись всякі «Пузаті хати», «Фан бар банки», «Ресторація Бачевських», «Пʼяна вишня» і тд. І курʼєри, які розривали супорт, бо вони не знали, як доставити продукти з Медісона у Львів.

Багато років тому, під час демо на всю команду, мені прийшло повідомлення від менеджера про звільнення частини команди і перелік людей, яких будуть звільняти. Проблема в тому, що команда була не в курсі звільнень, а я в той момент робила демо і шаріла увесь екран на всіх. Тепер вимикаю усі месенджери під час будь-яких мітингів.

Далекий, доковідний 2019 рік, часи коли люди ще більш-менш стабільно ходили до офісів)
Новий клієнт, свіжо-зібрана нова команда, тільки 2 місяці як стартували.

В рамках таски ми перевіряли, скажемо так, процес відшкодування грошей клієнтам по програмі лояльності. В нас була частина мігнованих на тестовий енв данних з прода, котрі ми гоняли в рамках тестів. Проблему помітили коли я запустив процес відшкодування суммою в 2.1-2.5 млн євро (не пам’ятаю точну цифру, але точно більше 2х лямів). Тоді наші фінансисти побачили якісь «незвичні суми» в процесі на обробку та створення інвойсів. Була така завелика сумма, що звісно це відшкодування зупинили та почали перевіряти. Перше шо виявилось, це що щось не так було з формулою розрахунків в випадку з цим клієнтом.

А вот інше це те що на енві забули вказати тестовий бекенд та він вів на прод. А все це почалось за 2 дні до початку створювання інвойсів та проведення виплат. Як наслідок, все тестування що йшло впродовж 3х днів, все це лилось на прод. Якщо деви були більш скромніщі, та процесили контракти на 1-2тис євро, то я не дуже церемонився і ганяв більш круглі суми. Завдяки цьому це одразу помітили. За підсумком мої «діяння» знайшли дуже швидко та повідміняли. То шо встигли запроцессити деви, ще пару днів виловлювали такі «контракти» та наче все завершилось добре, грощі ми не втратили.

Отака коротка історія про те як я майже не коштував клієнту 2.5млн євро. Я вже давно не працюю з цим клієнтом(але треба визначити, що ще 2 роки пропрацював з ним після цього інциденту), але як розповідали друзі звідти, пройшло вже майже 3 роки як я пішов, а на внутрішніх презентаціях ця історія все ще іноді згадується)

Давайте будемо чесними. Піратка в 2000х дала реально смачний пендель для подальшого розвитку ІТ в Україні.

Приходить програміст до лікаря й каже:
-Лікарю, у мене коліно болить!
-Дивно... У мене така ж нога - і нічого не болить.

Мій перший комп’ютер — це вам не Pentium.

Перший у моєму житті комп — не IBM, не Atari, не Commodore. Це був український «Пошук». Такий собі герой 90-х, зібраний на «Квазарі». Естетика радянського техно-панку: чорний пластик, кнопки, які треба було натискати з характером, і дисковод, що голосно жив своїм життям. Але тоді це здавалося просто космосом.

З нього все й почалося. Без «Пошуку» не було б ані дисків на радіоринку, ані ігор, ані студії, ані того, що всі ви знаєте.

Цікавий факт: «Пошук» насправді мав спільне коріння з IBM PC XT. Такий собі наш локальний клон з душею. У кого був — пам’ятаєте ці нескінченні завантаження з флоппі-дискет і запуск Wolfenstein 3D, коли ще й думати не могли, що колись буде STALKER.

Приходить програміст до лікаря й каже:

• Лікарю, у мене болить спина, коли прокидаюсь зранку!
• Цікаво... Тоді прокидайтеся ввечері.